"Афганістан - мій біль, моя пекуча пам'ять"

    15 лютого відзначають скорботний День пам’яті воїнів-афганців. Сьогодні учні КЗ "Борисівська ЗОШ І-ІІІ ст." на першому уроці зібралися на відкриту виховну годину, яку провели вчитель історії Сушко О.В. і вчитель дисципліни "Захист Вітчизни" Гадючко О.О., щоб вшанувати пам’ять тих, хто поліг на афганській землі, дізнатися з відеопрезентації про героїв - земляків, які загинули у цій страшній війні.

    Афганська війна назавжди залишиться болем у серці нашого народу. „ Немає більшої любові, ніж та, коли положиш душу свою за друзів своїх”, – говориться в Євангелії.

    25 грудня 1979 року радянські війська були введені в Афганістан для виконання інтернаціонального обов’язку. Для тисяч радянських солдат, їхніх батьків, матерів, братів, сестер розпочалася жорстока, кривава війна в Афганістані. Потрапивши на палаючу афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу. В ім’я волелюбного афганського народу, в ім’я миру, братерства на землі вони, не вагаючись, готові були віддати найдорожче – життя.

    Афганська війна тривала 10 років. І через неї пройшли майже 700 тисяч чоловік. І серед них – більше 160 тисяч – українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям, з них – 12 українцям. 15 тисяч солдат загинуло у цій війні, 35 тисяч було поранено, багато потрапило у полон або пропали безвісти.

   Хай горить на нашій годині пам'яті  свічка, як болючий щем про тих людей, що навічно стали журавлями.

Мені привиділось, немов солдати,

Які не повернулися з боїв,

Не полягли, а залишились жити,

Перетворившись в білих журавлів.